Корекційно-розвивальна програма для дітей із затримкою психічного розвитку

Працюючи у навчальному закладі з дітьми, які мають обмежені психофізичні можливості, корекційна робота в основному базується на формуванні в учнів нових пізнавальних можливостей. Система занять організована на поєднанні наочного образу, слова та практичних дій, а також сприяє розвитку сприймання та сенсорних можливостей наочно-образного мислення, довільної уваги та пам'яті.

Для підвищення ефективності психолого- педагогічної і соціальної реабілітації учнів із ЗПР необхідні комплексні диференційовані медичні реабілітаційні заходи із застосуван­ням медикаментозної терапії, психотерапії, використанням нетрадиційних методів Підвищення опірності організму, загартування, індивідуалізації фізичного виховання, раціоналізації режимів і умов навчання, що сприятиме корекції не тільки нервово- психічного, а й соматичного здоров'я цієї категорії учнів.

Для досягнення мети необхідно розв'язати такі завдання:

Аналізуючи цілісну систему формування вікової динаміки адаптивної поведінки імбецилів, виділити аспекти, що найактивніше проявляються в їхній реальній життєдіяльності, зокрема у процесі міжособистісної взаємодії у групі та практично-побутовій діяльності, а також обґрунтувати комплекс характерологічних особливостей дітей даної категорії, акцентуючи увагу на найбільш мобільних і дієздатних психологічних та інтелектуальних особливостях.

Диференціювати дітей зі складними інтелектуальними вадами за рівнем сформованості у них адаптивної поведінки.

Виявити характер впливу емоційно збагачених виховних ситуацій на формування адаптивної поведінки глибоко розумово відсталих дітей в умовах спеціального закладу.

Визначити психолого-педагогічні умови формування адаптивної поведінки глибоко розумово відсталих дітей, що реалізуються через створення комплексу спеціальних емоційно збагачених ситуацій.

Підвищенню результативності процесу формування адаптивної поведінки імбецилів допоможе вивчення дитини — практична основа для розробки індивідуальної корекційної програми розвитку, до якої входять два важливих взаємопов'язаних напрямки: по-перше, організаційні форми допомоги батькам; по-друге, корекційно-виховна робота з дитиною.

Загальна мета корекційно-розвивальної роботи — сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації його внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні і компенсації відхилень, що заважають його розвиткові. Досягти цієї мети можливо лише в тому випадку, якщо корекційно-розвивальна робота відбувається з урахуванням вікових особливостей дітей і особливостей, пов'язаних із характером порушення онтогенезу.

Корекційні впливи слід організовувати так, щоб вони відповідали основним лініям розвитку в конкретний віковий період, базувалися на властивих цьому вікові особливос­тях і досягненнях. По-перше, корекція має бути спрямована на виправлення і дорозвинення, а також компенсацію тих психічних процесів і новоутворень, що почали формуватися в попередньому віковому періоді та які є основою для розвитку в наступному періоді. По-друге, корекційно-розвивальна робота має створювати умови для ефективного формування тих психічних функцій, що особливо інтенсивно розвиваються в поточний період дитинства. По-третє, корекційно-розвивальна робота має сприяти формуванню передумов для благополучного розвитку на наступному віковому етапі. По-четверте, корекційно-розвивальна робота має бути спрямована на гармонізацію особистісного розвитку дитини на конкретному віковому етапі.

Рівні реалізації корекційно-розвивапьної роботи:

Психофізіологічний, що показує сформованість компонентів, які складають внут­рішню, фізіологічну і психофізіологічну основу всіх систем суб'єкта, який розвивається.

Індивідуально-психологічний, визначальний розвиток основних психологічних систем (пізнавальної, емоційної тощо) суб'єкта.

Особистісний, що виражає специфічні особливості власне суб'єкта як цілісної системи, його відмінність від аналогічних суб'єктів, які знаходяться на даному етапі розвитку.

Мікрогруповий, що показує особливості взаємодії суб'єкта, який розвивається, з ін­шими суб'єктами та їхніми об'єднаннями.

Соціальний, визначальної форми взаємодії суб'єкта з більш широкими соціальними об'єднаннями і суспільством у цілому.

Для дітей із ЗПР треба детально розплановувати рекреаційне заняття. Для таких дітей характерним є те, що в більшості з них можуть переважати процеси збудження нервової системи над процесами гальмування. Як наслідок того — надмірна рухливість, часте переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Такі діти перебувають у постійному русі. Вони поверхово сприймають навколишній світ, не слухають пояснень, а одразу переходять до дій. Дехто взагалі не слухає пояснень. Або спостерігається інша картина, коли діти повільні, не сприймають пояснень чи навіть демонстрування їх.

Окрім того, діти навчаються у школі, де переважно ведуть сидячий спосіб життя, і можуть ділитися своїми емоціями лише на коротких перервах чи на уроках фізкультури, на яких удосталь погаласувати чи посміятися їм не дозволять, позаяк існує навчальний план і його треба виконувати.

Для таких дітей корекційні заняття є важливим фактором розрядки і вираження емоцій. Так само, як і для дітей із синдромом Дауна, на корекційних заняттях із дітьми із ЗПР треба використовувати безпечний і цікавий інвентар. Інструктор для них Має неодмінно стати авторитетом, бо інакше вони не слухатимуть ніяких пояснень чи вказівок із вашого боку. 

Для таких дітей необов'язково використовувати саму казку, хоча це залежить від віку. Якщо молодший шкільний вік, то можна використовувати асоціації з казками, а якщо діти старші — треба конкретизувати завдання і наближати його до завдань, які ви давали б дітям із нормальним психічним розвитком. Головне в дітей із ЗПР — сформувати навич­ки, необхідні для їхнього віку. Так, граючи у гру, можна спочатку ввести одне правило, потім два, і навіть три, але треба пильнувати за правильністю виконання гри (тобто за до­триманням правил).

На початку заняття добре давати ігри на запам'ятовування імен одне одного чи на запам'ятовування назв предметів, потім ігри з перебуванням у грі та вибуванням із неї, естафети з найпростішими навичками володіння м'ячем чи палицями тощо, а наприкінці — обов'язково ігри на увагу чи такі,, що можуть емоційно врівноважити дітей.

Якщо ви використовуєте ігри командні, не треба виділяти ні особистих перемог, ні командних, краще завжди створювати атмосферу успіху всіх або нікого. Якщо, для прикладу, ви даєте перетягувати канат для двох команд і бачите, що одна з команд явно сильніша, — поміняйте в команді гравців на гравців протилежної команди. Це дасть змогу дітям не насміхатися одне з одного і не хизуватися своїми перемогами, які вони помітять, бо грають і за ту, і за іншу команду.

Для дітей із ЗРП важливо створювати позитивну та радісну атмосферу на занятті, не бавитися в ігри довше 5 хвилин, не використовувати довгих пояснень, краще показати — це швидше і зрозуміліше. 

Слід максимально залучати всіх дітей До ігор, навіть тих, які не виявляють бажання брати безпосередню участь у грі, треба робити помічником чи вболівальником, але не залишати без уваги, бо деколи своїм протестом вони виказують брак уваги до себе. Рух сприяє загальному посиленню активації, а отже, й емоцій, готовності до контактів, і для деяких осіб із тяжкими розумовими вадами є майже єдиним джерелом радості. У багатьох випадках після рухового «розігрівання» дитина готова до зосередження на «розумових завданнях». 

Передумови організації корекційних занять:

комфортна атмосфера — передбачувані для занять ігри мають бути безпечні, зрозумілі для них, розширювати обсяг руху, мінімалізувати патологічні реакції;

спеціальне облаштування оточення — безпечна основа знаряддя, що дає можливість виконувати різноманітні рухи (прибрати небезпечні предмети, якщо, наприклад, гім­настичне спорядження неможливо прибрати із залу, відсунути його в куток і прикрити матами тощо);

продовжити час заняття або вкоротити його, якщо в тому виникає необхідність;

заняття мають бути привабливі для дітей — заохочувати дітей докладати зусиль (у тому можуть допомогти: музика, застосування кольорових предметів, що видають звуки, заохочувальний контакт із дорослими або іншими дітьми);

залучення до занять учнів з іншими можливостями — руховими та розумовими;

в відчуття спроможності (мінімальними зусиллями можна досягти максимального ефекту);

отримання нових, невідомих досі вражень)

Користь від корекційних занять:

відчуття руху всіх видів;

виявлення оптимальної кількості всіх збудників, які стимулюють почуття (особливо почуття дотику, рівноваги, пропріорецеп- ції);

набування нових чуттєво-рухових навичок;

задоволення потреби контакту з іншою особою, з однолітками у групі;

відчуття себе в ролі виконавця;

пробудження потреби спонтанного й усвідомленого руху;

радість (більшість учнів із тяжкими розумовими вадами не мали нагоди відчути радості руху).

Про значення руху треба пам'ятати під час усіх занять із дітьми. Ці здібності є необхідними в усіх щоденних процесах: рухаємося, аби змінити позу на зручнішу, дістати якийсь предмет, переміститися, самостійно їсти чи вмитися тощо. Навчання руху допоможе таким дітям стати самостійнішими і незалежними.

Психологічна корекція — це дія, спрямована на певні психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування дитини. Це обґрунтована дія на внутрішній світ людини, за якої психолог має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій дитини. При визначенні основної мети і завдань психологічних корекцій важливо пам'ятати положення Л. Виготського про створення зони найближчого розвитку особистості і діяльності дитини як основний зміст корекційної роботи. 

Мета: формування прийомів розумової діяльності у дітей старшого дошкільного віку із ЗПР.

Завдання: формування і розвиток розумових здібностей, тренування пам'яті і мислення, уваги; вдосконалення сприйняття простору.

Методика проведення ігротерапїі

Ігротерапія застосовується не тільки з корекційною метою, а й із профілактичною та психогігієнічною. Розрізняють дві форми ігротерапїі: індивідуальну і групову. Якщо у дитини проблеми зі спілкуванням, тоді групова терапія більш корисна, ніж індивідуальна. В ігротерапії застосовують різний ігровий матеріал: ігри в «сім'ю», ігри з маріонетками, будівельні, ігри-вправи.

Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги

У дітей із ЗПР особливо страждає довільна увага, коли потрібна цілеспрямована діяль­ність. Ці діти швидко відволікаються, увага у них нестійка. Знижена і здатність до 'її роз­поділу між різними видами діяльності. Вони не можуть робити одночасно дві справи. Зву­жений обсяг уваги переключається з одного виду діяльності на інший.

У завданнях, які пропонуємо, формування уваги відбувається в одних випадках при різних видах сприйняття (зоровому, слуховому, дотиковому), а в інших — на рівні розумо­вих операцій, уявлень, процесів пам'яті.

Хто більше побачить?

Запропонувати дітям уважно розглянути картинку і перелічити, що вони бачать на ній.

Знайдіть помилку

У цієї гри багато варіантів, які пропонуються відповідно до класу:

знайти фігуру, яку поклали не на своє місце. Викладається декілька видів карток, підібраних за певними геометричними фігурами, проте серед трикутників лежить квадрат, між ромбами — прямокутник тощо;

сказати, що неправильно. Пропонують кілька думок, частина з яких — алогічні.

Прочитати пропозиції і знайти помилкові думки. (Наприклад: заєць уміє літати; взимку холодно; на сосні виросли червоні яблука; у собаки народилися телята тощо.)

Фігури

Зображені фігури 3—4 видів (трикутник, коло, квадрат, ромб). Усього 5—10 рядів по 10 фігур у кожному ряді. Фігури в ряду розташовані довільно. Потрібно:

розкласти фігури, як показано на зразку;

розставити значки тільки у квадратах і трикутниках;

поставити значки в ромбах і підкреслити всі квадрати.

Предмети

Дається таблиця з предметами 5—10 рядів по 8 у кожному.

Предмети розташовані довільно. Потрібно:

викреслити всі гриби;

викреслити всі м'ячики;

викреслити всі ялинки червоним олівцем, а м'ячики — синім;

викреслити всі м'ячики і підкреслити ялинки.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття простору

Сприйняття — складніший процес, ніж відчуття. Це цілісне віддзеркалення об'єктів і явищ навколишнього світу. Воно пов'язане з мовою, мисленням, пам'яттю, уявленнями, а також особливостями особистості.

Сприйняття дітей із ЗПР характеризується порушенням вибірковості, цілісності, узагальненості. У них утворюються лише найпростіші, а не головні зв'язки між об'єктами, тому їм важко осягнути значення сприйманого. У таких дітей звужений обсяг сприйняття, що ускладнює їм орієнтування в малознайомих місцях. Перелічені дефекти сприйняття негативно позначаються на успішності навчання (не дотримуються ліній рядка, виникають труднощі при написанні елементів літер, у поскладовому читанні, в розташуванні предметів у просторі тощо). Для вдосконалення сприйняття слід вико­ристовувати корисні заняття з малювання, ліплення, конструювання, спортивні ігри та фізичні вправи.

Відгадай і намалюй

На дотик відгадати фігури, що знаходяться в мішечку (пласкі, з картону або фанери), назвати їх, а потім намалювати.

Розкладають геометричні фігурки, однакові з тими, що лежать у мішечку. Ви по- назуєте будь-яку фігуру і просите дістати з мішечка таку ж.

З яких фігур?

Пригадати і назвати предмети, схожі на коло, квадрат, прямокутник трикутник.

Закінчити малюнок із заданих фігур.

Виклади фігури з паличок

Спочатку дають дітям зразок, а потім забирають, щоб відтворити фігури по пам'яті.

Яка рука?

Потрібно:

визначити, якою рукою дівчинка триває прапорець;

в якій руці хлопчик тримає кулю;

на якій нозі стоїть дівчинка;

якою рукою хлопчик тримає ручку.

Що де знаходиться?

Потрібно назвати, що зображено в середині, що в лівому верхньому кутку тощо.

Твій шлях

Потрібно розказати, як ти йдеш до крамниці і що де знаходиться (праворуч, ліворуч, позаду, попереду тощо).

Уважно слухай і намалюй

Психолог називає геометричні фігури із вказівкою їхнього місця на аркуші. Діти мають замалювати їх на вказаному місці згідно з інструкцією (вгорі ліворуч трикутник, праворуч від нього квадрат, у центрі коло тощо).

Лабіринт

Допомогти зайчику знайти дорогу.

Якою дорогою діти йдуть до школи?

Домалюй предмети

Попросити дітей назвати, а потім домалювати предмети, зображені на малюнках. Можна заштрихувати або розфарбувати їх.

Упізнай, що зображено

Перед дитиною лежать картинки, на яких знайомі зображення дано не повністю. По­просити дітей подумати і сказати, що вони впізнали, кому належать ті чи інші елементи зображення.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття часу

Сприйняття часу особливо складно дається дітям із ЗПР. Тривалість, швидкість, пос­лідовність явищ усвідомлюються ними зі значними зусиллями. В іграх і вправах добре закріплювати уявлення про добу (ранок, день, вечір, ніч), дні тижня, місяці, ввести у словник понять тимчасові слова-поняття: раніше, пізніше, спочатку, потім, до, після.

Розклади по порядку

Покласти таблички з відповідними словами і попросити дітей розташувати їх у порядку зростання часу.

Розв'яжи задачу

Василько гостював у селі тиждень і п'ять днів. Скільки всього днів він був у селі?

Котра година?

Використовуючи іграшковий годинник, попросити дітей визначити час на годиннику, а потім поставити стрілки за вказівками психолога.

До чого відноситься?

Узяти картинки із зображенням пори року і картинки із зображенням таких предметів: саней, лиж, човна тощо. Дитина має назвати предмет і підкласти до картинок із відповід­ною порою року.

Визначити час

На табличках написано: ніч, ранок, день, вечір; на картках зображені ситуації, що від­повідають певній частині доби. Пропонується дитині визначити, коли відбувається дія, зображена на картках, і підкласти їх до відповідної таблиці.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Для дітей із ЗПР характерна занижена колірна чутливість. Насилу засвоївши основні насичені кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), діти ще довго плутають їхні відтінки. Вони нерідко використовують колір, не відповідний забарвленню реального об'єкту (розфарбовують кішку в синій колір, огірок у червоний тощо), не розуміють, що колір може бути постійною ознакою того чи іншого предмета.

Добери відповідну пелюстку

Перед дитиною кладуть картку із зображенням декількох квіток (ромашка, волошка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.

Упізнай за кольором

Пропонуються смужки різного кольору. Потім показати контури предметів (листя, огірок, кавун, волошка, лимон тощо). Дитина має показати смужку відповідного кольору.

Чиї сукні висять?

На малюнку зображені дівчатка, в їхньому волоссі бантики різного кольору. На мотузці висять сукні того ж кольору. Діти мають сказати, кому з дівчаток належить кожна сукня.

Знайди у вазі фрукти (за кольором)

Хто назве більше предметів?

Що буває червоним?

Що буває зеленим?

Що буває жовтим?

Ігри та вправи на розвиток мислення та мовленая

Для дітей із ЗПР найбільш складними є словесно-логічні операції, виконання яких протікає тільки в розумовій площині. Протягом багатьох років педагоги розвивають мислення учнів, піднімаючи його від найдоступніших наочних форм до абстрактних словесно-логічних понять.

Пропоновані нижче ігри і вправи сприяють не тільки активізації розумової та мовної діяльності, а й розвивають такі психічні процеси, як уявлення, пам'ять, уява, емоції, воля.

Виконуючи ці завдання, дитина має знайти схожість і відмінності у предметах і явищах, порівняти їх на основі виділених ознак, зробити узагальнення, висновок.

Завдання-головоломки

Склади 2 квадрати із 7 паличок, 2 рівні трикутники із 9 паличок тощо.

Візьми 9 паличок і склади квадрат і 4 трикутники.

Дитина має уявити фігуру і здогадатися, як її складати.

Прибери 2 палички, щоб залишився один прямокутник.

Склади будиночок із 6 паличок, а потім переклади 2 палички, щоб вийшов прапо­рець.

Прибери 3 палички, щоб залишилося З таких самих квадрата. Прибери 4 палички, щоб залишилося 3 квадрата. Переклади 1 паличку і щоб будиночок був перевернутий в інший бік.

Намалюй фігурку, яку потрібно.

Увагу дітей слід привертати до відмінних

ознак зображених предметів, до їхньої послідовності.

Продовж числовий і літерний ряд. Викресли зайву фігурку, цифру.

Гра «Розклади Фігури». Гра складається із 24 карток (8x6 см) із зображенням геометричних фігур чотирьох видів, трьох кольорів (сині, червоні, зелені), великого і маленького розміру.

1-й варіант. Мовчки розкласти фігури в купки: спочатку в 3 купки відповідно до форми, потім у 3 купки відповідно до кольору.

2-й варіант. Покласти на стіл будь-яку картку з фігурою, дитину попросити викласти картку з фігурою, відмінною тільки однією ознакою. Наприклад: якщо маленьке червоне коло, то дитина має покласти велике червоне коло або маленький червоний квадрат тощо.

Назви одним словом. Лисиця, заєць, ведмідь, вовк — ... Сир, ковбаса, хліб, масло — ... Ліжко, стілець, диван, крісло — ... Шапка, спідниця, майка — ... Сосна, ялинка, верба, клен — ...

Зоологічне лото (настільна гра на закріплення знань про тварин).

Покажи, що не підходить (соснові методика «Четвертий зайвий»).

На закріплення уміння узагальнювати (фрукти, овочі, посуд, меблі геометричні фігури тощо), пояснюючи при цьому, чому не підходить.

Яке слово не підходить?

На таблицях написані слова. Прочитати слова і назвати те, яке не підходить, і чому.

Хто що любить?

Набір карток із тваринами. Дібрати кожній тварині з іншого набору карток те, що ця тварина їсть.

Кому що треба?

Попросити дитину дібрати до карток із зображеннями знайомих ситуацій картки, де намальовані предмети, яких бракує.

Відгадай загадку (знайти картинку- від гадку).

Наприклад: без рук, без ніг, а ходить. Або дати текст загадок і попросити намалювати відгадки.

Придумай загадку.

Показати дітям предмети: м'яч, жабу, книгу, олівець тощо, потім попросити їх, виділивши характерні ознаки, придумати загадки.

Склади з літер слова.

Доповни слово.

Встав у слова пропущені літери.

Назви слово, яке починається з останньої літери.

Наприклад: сова — альбом — море — єнот... тощо. Для цієї мети дуже добре підійде гра в міста, кольори тощо.

Назви протилежні слова: тонкий —

гострий — ... чистий — ... гучний — ... низький —... здоровий — ...

Закінчи речення: Влітку тепло, а взимку... Птахи літають, а змії... Восени листя жовте, а влітку...

Хто більше складе.

Дати дитині наочні картинки, де потрібно підібрати риму до предметів: ліс — ніс; оку­ляри — товари; хустка — пелюстка тощо.

Розкласти по порядку і скласти розповідь (3—4 картинки за сюжетними картинками).

Назвати, що неправильно (прості описові ситуації без складних смислових зв'язків).

Ігри та вправи на розвиток пам'яті

Пам'ять дітей із ЗПР можна значно поліпшити за умови систематичної і цілеспрямованої роботи. Не слід займатися механічним тренуванням пам'яті, заучувати непотрібне або малозрозуміле. Дитина має розуміти те, що їй пропонують запам'ятати. Найбільші можливості для навчання прийомів осмисленого запам'ятовування дає класифікація. Наприклад, у процесі класифікації дитина створює групу «Взуття». Вибирає із запро­понованих картинок ті, на яких зображені туфлі, капці, чоботи, сандалії тощо. Називає їх і дає їм загальну назву — взуття. Через деякий час класифікація йде вже подумки.

Ігри, спрямовані на розвиток пам'яті, сприяють розвитку цілеспрямованого процесу запам'ятовування, розширенню обсягу пам'яті. Діти пізнають раціональні прийоми осмисленого запам'ятовування і пригадування, вчаться встановлювати зв'язки між предметами.

Подивися!

Роздають 10 пар картинок, пов'язаних одна з однією за значенням. Треба розкласти картинки у два ряди, уважно розглянути і запам'ятати їх. Через 1 хв картинки правого ряду прибрати, а лівий — залишити без змін. Попросити дітей, дивлячись на картинки, що залишилися, назвати ті, які прибрали.

Що змінилося?

Пропонують картинку із зображенням З—4 знайомих предметів і просять їх назвати. Потім — картинку із 7—8 предметами, і дитина ма$ сказати, чи є серед них ті, які були на першій картинці.

Знайти показану фігуру серед 15 інших. Варіантів цієї гри може бути багато: з предме­тами, іграшками, геометричними фігурами, з кольоровими смужками тощо.

Слухай і повторюй

Простукати по столу певну кількість разів і попросити дитину відтворити почуте.

Назви слова, які запам'ятав

Дитині дають 5—10 картинок. Завдання: прочитати слова, які треба запам'ятати, і до кожного слова підібрати відповідну картинку, щоб вона допомогла, і запам'ятати це сло­во. Картинки: лисиця, книга, сир, машина «швидкої допомоги», мітла, їжак. Слова для запам'ятовування: їжа, навчання, зоопарк, хвороба, робота. Через 20—30 хв після того, як дитина відібрала картинки, запитати, які слова вона запам'ятала.

Завдання і вправи у кожній темі розміщені відповідно за ступенем зростання їхньої складності. У зв'язку з цим необхідно дотримуватися певної послідовності при виконанні вправ та їх проведенні.

Отже, причиною неуспішності в навчальній діяльності дітей із затримкою психічного розвитку є несформованість психічних функцій та недостатньо розвинена інтелектуальна й емоційно-вольова сфера.

У навчанні дітей із затримками психічного розвитку важливо використовувати конкретні іграшки та матеріали, цікаві для малят; викладати інформацію та завдання невеликими частинами і часто повторювати їх; учити умінь та навичок, які вони зможуть часто використовувати у школі та за її межами; мати на увазі, що розумово відсталі учні можуть потребувати допомоги в оволодінні вміннями, які інші діти опановують самостійно, без спеціального навчання.

Особливу увагу слід приділяти переходу від навчання у школі до роботи. Слід вико­ристовувати всі можливості для налагодження самостійного життя таких людей, а також їхнього пристосування до роботи у звичайних конкурентних умовах.